Словарь української мови (1924)/останній

by Борис Грінченко

◀ оставляти

Словарь української мови Борис Грінченко О останній

останок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Оста́нній, я, є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Ном. № 10626. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. Єв. Мр. IX. 35. В-останнє. Въ послѣдній разъ.