Словарь української мови (1924)/особе
| ◀ особа | Словарь української мови О особе |
особий ▶ |
|
Осо́бе, нар. Особо, отдѣльно. Бог дихнув духом, і все стало окроме: зерно особе, полова особе, солома особе. Чуб. I. 157. Щитають: старих особе, а ягнята особе. О. 1862. V. Кух. 33.