Словарь української мови (1924)/осмикувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осмикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Осми́кувати, ся, кую, ся, єш, ся, сов. в. осми́кати, ся, каю, ся, єш, ся, одн. в. осмикну́ти, ся, ну́, ся, не́ш, ся, гл. = Обсмикувати, ся, обсмикати, ся, обсмикнути, ся.