Словарь української мови (1924)/ослабати
| ◀ ослаба | Словарь української мови О ослабати |
ославити ▶ |
|
Ослаба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ослабі́ти, бі́ю, єш и осла́бнути, ну, неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Чуб. V. 947. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. АД. I. 90, 91. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Котл. Ен. Ослабла в колесі дерев'яна букша. Рк. Левиц.