Словарь української мови (1924)/оскоромлювати
◀ оскоромити | Словарь української мови О оскоромлювати |
оскоромлюватися ▶ |
|
Оскоро́млювати, люю, єш, сов. в. оскоро́мити, млю, миш, гл. Скоромить, оскоромить.
◀ оскоромити | Словарь української мови Борис Грінченко О оскоромлювати |
оскоромлюватися ▶ |
|
Словарь української мови — О
оскоромлювати
Борис Грінченко
1924
Оскоро́млювати, люю, єш, сов. в. оскоро́мити, млю, миш, гл. Скоромить, оскоромить.