Словарь української мови (1924)/оскома
| ◀ осковзнутися | Словарь української мови О оскома |
оскомелок ▶ |
|
Оско́ма, ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у.