Словарь української мови (1924)/осичина
◀ осичаний | Словарь української мови О осичина |
осичка ▶ |
|
Оси́чина, ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. А ма́тері твої́й оси́чина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у. 2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Нп. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.