Словарь української мови (1924)/осить
| ◀ оситняг | Словарь української мови О осить |
осичаний ▶ |
|
О́сить, ти, ж. Сушильня для зерноваго хлѣба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють. Черн. у.
О́сить, нар. Достаточно давно. Осить, як борщ виняли з печі, а він все ще гарячий. См. Досить.