Словарь української мови (1924)/оселятися
| ◀ оселяти | Словарь української мови О оселятися |
осениця ▶ |
|
Оселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. осели́тися, лю́ся, лишся, гл. Поселяться, поселиться. Радюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях. Левиц. Пов. 148.