Словарь української мови (1924)/оселя

by Борис Грінченко

◀ осельня

Словарь української мови Борис Грінченко О оселя

оселяний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осе́ля, лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.