Словарь української мови (1924)/освідчити
◀ освідчення | Словарь української мови О освідчити |
освінути ▶ |
|
Осві́дчити, ся. См. Освідчати, ся.
◀ освідчення | Словарь української мови Борис Грінченко О освідчити |
освінути ▶ |
|
Словарь української мови — О
освідчити
Борис Грінченко
1924
Осві́дчити, ся. См. Освідчати, ся.