Словарь української мови (1924)/освячувати
| ◀ освячатися | Словарь української мови О освячувати |
освячуватися ▶ |
|
Освяча́ти, ча́ю, єш и освя́чувати, чую, єш, сов. в. освяти́ти, чу́, тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Єв. Мт. XXIII. 19. Освяти їх правдою твоєю. Єв. І. XII. 17. А тим часом гайдамаки ножі освятили. Шевч.