Словарь української мови (1924)/осаджувати
| ◀ осада | Словарь української мови О осаджувати |
осадитися ▶ |
|
Оса́джувати, джую, єш, сов. в. осади́ти, джу́, диш, гл. 1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали… Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті. Гол. I. 18. 2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. К. Досв. 20. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу… Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми… Нп. 3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує. Ном. № 11060.