Словарь української мови (1924)/орішина
| ◀ орішець | Словарь української мови О орішина |
орішок ▶ |
|
Орі́шина, ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Мил. 145. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла. Чуб. V. 230.