Словарь української мови (1924)/орудущий
| ◀ орудувати | Словарь української мови О орудущий |
оружжя ▶ |
|
Ору́дущий, а, е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
| ◀ орудувати | Словарь української мови Борис Грінченко О орудущий |
оружжя ▶ |
|
Словарь української мови — О
орудущий
Борис Грінченко
1924
Ору́дущий, а, е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.