Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орнаута
Берлін: Українське слово, 1924

Орнау́та, ти, ж. = Арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.