Словарь української мови (1924)/орлик

by Борис Грінченко

◀ орлий

Словарь української мови Борис Грінченко О орлик

орлиний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́рлик, ка, м. 1) Ум. отъ орел. 2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. I. 112. См. Оксамит.