Словарь української мови
Борис Грінченко
О
орати
Берлін: Українське слово, 1924

Ора́ти, рю́, ре́ш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.