Словарь української мови (1924)/орати
◀ орапський | Словарь української мови О орати |
оратися ▶ |
|
Ора́ти, рю́, ре́ш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.