Словарь української мови (1924)/оранка
◀ ораниця | Словарь української мови О оранка |
орання ▶ |
|
О́ранка, ки, ж. 1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись. Г. Барв. 194. 2) Время паханія. Подольск. г.