Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оранда
Берлін: Українське слово, 1924

Ора́нда, ди, ж. 1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752. 2) Аренда.