Словарь української мови (1924)/опішіти
◀ опішілий | Словарь української мови О опішіти |
опішний ▶ |
|
Опішіти, шію, єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.
◀ опішілий | Словарь української мови Борис Грінченко О опішіти |
опішний ▶ |
|
Словарь української мови — О
опішіти
Борис Грінченко
1924
Опішіти, шію, єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.