Словарь української мови (1924)/опірці
◀ опіром | Словарь української мови О опірці |
опісля ▶ |
|
О́пірці, нар. Опираясь. О́пірці ходи́ти. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. НВолын. у.
◀ опіром | Словарь української мови Борис Грінченко О опірці |
опісля ▶ |
|
Словарь української мови — О
опірці
Борис Грінченко
1924
О́пірці, нар. Опираясь. О́пірці ходи́ти. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. НВолын. у.