Словарь української мови (1924)/опруг
◀ опрощення | Словарь української мови О опруг |
опряга ▶ |
|
Опру́г, га, м. 1) Кругъ. Шух. I. 278. 2) = Упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий. Константиногр. у.