Словарь української мови (1924)/оплаканий
◀ оплава | Словарь української мови О оплаканий |
оплакати ▶ |
|
Опла́каний, а, е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.