Словарь української мови (1924)/опарювати
◀ опарь | Словарь української мови О опарювати |
опарюватися ▶ |
|
Опа́рювати, рюю, єш, сов. в. опа́рити, рю, риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) Опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.