Словарь української мови (1924)/опадати
◀ опад | Словарь української мови О опадати |
опадка ▶ |
|
Опада́ти, да́ю, єш, сов. в. опа́сти, опаду́, де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опали санки. Левиц. I. 230.