Словарь української мови (1924)/оп'янчитися
| ◀ оп'яніти | Словарь української мови О оп'янчитися |
оп'яняти ▶ |
|
Оп'я́нчитися, чуся, чишся, гл. = Оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе. Новомоск. у.
| ◀ оп'яніти | Словарь української мови Борис Грінченко О оп'янчитися |
оп'яняти ▶ |
|
Словарь української мови — О
оп'янчитися
Борис Грінченко
1924
Оп'я́нчитися, чуся, чишся, гл. = Оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе. Новомоск. у.