Словарь української мови (1924)/омлівати
| ◀ омітати | Словарь української мови О омлівати |
омолок ▶ |
|
Омліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. омлі́ти, лію, єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
| ◀ омітати | Словарь української мови Борис Грінченко О омлівати |
омолок ▶ |
|
Словарь української мови — О
омлівати
Борис Грінченко
1924
Омліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. омлі́ти, лію, єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.