Словарь української мови (1924)/омертвіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
омертвіти
Берлін: Українське слово, 1924

Омертві́ти, ві́ю, єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.