Словарь української мови (1924)/омамити
◀ омаль | Словарь української мови О омамити |
оман ▶ |
|
Ома́мити, млю, миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
◀ омаль | Словарь української мови Борис Грінченко О омамити |
оман ▶ |
|
Словарь української мови — О
омамити
Борис Грінченко
1924
Ома́мити, млю, миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.