Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оленець
Берлін: Українське слово, 1924

Олене́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. I. 83. 2) = Оленок. Вх. Пч. I. 6.