Словарь української мови
Борис Грінченко
О
озюм
Берлін: Українське слово, 1924

Озю́м, му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.