Словарь української мови (1924)/озирк
| ◀ озиратися | Словарь української мови О озирк |
озиркнутися ▶ |
|
Озирк, ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6.