Словарь української мови (1924)/озадок
| ◀ ожуг | Словарь української мови О озадок |
озварь ▶ |
|
Оза́док, дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чо́ло, а мені озадки. (Стрижевск.)
| ◀ ожуг | Словарь української мови Борис Грінченко О озадок |
озварь ▶ |
|
Словарь української мови — О
озадок
Борис Грінченко
1924
Оза́док, дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чо́ло, а мені озадки. (Стрижевск.)