Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оживати
Берлін: Українське слово, 1924

Ожива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ожи́ти, живу́, ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. М. Пр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.