Словарь української мови
Борис Грінченко
О
ож
Берлін: Українське слово, 1924

Ож, сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. I. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та єще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.