Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одівати
Берлін: Українське слово, 1924

Одіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. оді́ти, ді́ну, неш, гл. 1) = Одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ). Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.