Словарь української мови (1924)/одужувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одужувати
Берлін: Українське слово, 1924

Оду́жувати, жую, єш, сов. в. оду́жати, жаю, єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. ЗОЮР. I. 14. Нехай одужає і буде жива. Єв. Мр. V. 23. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити. Харьк. г.