Словарь української мови (1924)/одоробало

by Борис Грінченко

◀ одомаш

Словарь української мови Борис Грінченко О одоробало

одоробло ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Одоро́бало и одоро́бло, ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. I. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.