Словарь української мови (1924)/одноріг

by Борис Грінченко

◀ одноральський

Словарь української мови Борис Грінченко О одноріг

однорілля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Одноріг, рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.