Словарь української мови (1924)/одновірець
◀ одновілити | Словарь української мови О одновірець |
одновірний ▶ |
|
Однові́рець, рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
◀ одновілити | Словарь української мови Борис Грінченко О одновірець |
одновірний ▶ |
|
Словарь української мови — О
одновірець
Борис Грінченко
1924
Однові́рець, рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.