Словарь української мови (1924)/однаковісінько

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
однаковісінько
Берлін: Українське слово, 1924

Однакові́сінько, нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.