Словарь української мови (1924)/однаковісінько
◀ однаковісінький | Словарь української мови О однаковісінько |
однаковість ▶ |
|
Однакові́сінько, нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.