Словарь української мови (1924)/однаковий
◀ однако | Словарь української мови О однаковий |
однаковісінький ▶ |
|
Одна́ковий, а, е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Ном. № 9221. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками. Чуб. I. 221.