Словарь української мови (1924)/одинюсінький
| ◀ одинчик | Словарь української мови О одинюсінький |
одичавіти ▶ |
|
Одиню́сінький, а, е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
| ◀ одинчик | Словарь української мови Борис Грінченко О одинюсінький |
одичавіти ▶ |
|
Словарь української мови — О
одинюсінький
Борис Грінченко
1924
Одиню́сінький, а, е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.