Словарь української мови (1924)/огірок
| ◀ огірковий | Словарь української мови О огірок |
огірочник ▶ |
|
Огіро́к, рка́, м. 1) Огурецъ, cucumis salibus. 2) Родъ игры, въ которой дѣвушки берутся за руки, составляютъ цѣпь, вьющуюся на подобіе стеблей огурцовъ, и поютъ пѣсни. Чуб. III. 79. 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 376. 4) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. Огіро́чок. Ув. Огірчи́ще.