Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огуда
Берлін: Українське слово, 1924

Огу́да, ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. К. Дз. 207.