Словарь української мови (1924)/огнище
◀ огничок | Словарь української мови О огнище |
огнянець ▶ |
|
О́гнище, ща, с. 1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. ЗОЮР. II. 286. В о́гнище вки́нутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане. Харьк. г. 2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава. Волч. у.