Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оглашати
Берлін: Українське слово, 1924

Оглаша́ти, ша́ю, єш, сов. в. огласи́ти, шу́, си́ш, гл. = Оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.