Словарь української мови (1924)/овес
| ◀ овершки | Словарь української мови О овес |
овесковий ▶ |
|
Ове́с, вівса́, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. Ши́ти на ове́с. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. Овесе́ць, овесо́к.