Словарь української мови (1924)/обіходити

by Борис Грінченко

◀ обіхідчастий

Словарь української мови Борис Грінченко О обіходити

обіходитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обіхо́дити, джу, диш, сов. в. обійти́, йду́, деш, гл. 1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Мет. 60. Я ж тії річеньки та кругом обійшла. Чуб. V. 539. 2) Объ одеждѣ: сходиться. См. Обходити.